Діти подорослішали: як розквітнути, коли "гніздо" спорожніло?

Коли ваш останній або єдиний син чи донька залишає батьківський дім, у серці часто оселяється відчуття порожнечі.

Не хвилюйтеся — ви не самі. Це знайоме багатьом явище має навіть назву — синдром порожнього гнізда.

Як батько дорослого сина, я для себе відкрив три принципи, які допомогли мені прийняти цей новий етап і рухатися далі.

1. Діти нічим не зобов’язані своїм батькам. Ми дали їм життя, підтримували, поки вони зростали. Тепер — це їхній шлях, і вони мають право проживати його так, як вважають за потрібне. Так, ми більше не керуємо їхнім часом і вибором. Навіть якщо ви колись були «helicopter parent» — настав момент приземлитися.

2. Дайте дітям знати, що ви їх любите і завжди поруч. Що вони можуть звернутися до вас із будь-яким питанням, сумнівом чи мрією. Навіть якщо вони здаються впевненими, дорослими та незалежними — іноді їм просто потрібна добра, чуйна душа, яка вислухає без осуду.

3. Почніть власне життя — і бажано ще до того, як діти залишать гніздо. Знайдіть нове захоплення, змініть роботу, відкрийте для себе подорожі. Дозвольте собі насолодитися свободою й новими відкриттями.

   
   

Ви вже виконали свою найважливішу місію — виховали дитину. Тепер настав час подбати про себе, жити на повні груди й дозволити дітям розправити власні крила.